Тиждень із 24 по 30 січня ознаменується новинами енергетичного ринку та геополітичними даними. А також прогнозами щодо стану світової економіки на тлі тиску інфляції та змін у монетарній політиці США. Також у фокусі уваги перебуває ситуація з коронавірусом та корекція цін на криптовалютному ринку.
24 січня на фондовому ринку впали азіатські акції. Ф’ючерси на американські цінні папери, навпаки, відновилися. Учасники ринку переглянули побоювання щодо посилення грошово-кредитної політики ФРС. Ціни на сиру нафту зросли, як і прибутковість казначейських облігацій.
Акції Японії, Південної Кореї та Австралії зазнають одного з найгірших періодів від початку пандемії. Контракти S&P 500 та Nasdaq 100 виросли, забезпечивши трейдерам короткий перепочинок. Світовий курс долара США залишається стабільним.
Українська гривня потроху знижується останні два місяці й цього тижня ця динаміка, схоже, збережеться. Ключовим тригером падіння національної валюти є вербальні драйвери. Фактичної ескалації конфлікту з РФ немає, проте спекулянти скуповують долари, а НБУ поки що не вдається стабілізувати ситуацію.
Середня вартість продажу американського долара коливається в межах 28,1 — 28,35 грн.
Представники банку JP Morgan повідомили, що в разі початку воєнних дій РФ обсяг пропонування на ринку нафти знизиться на 2,3 млн. барелів щодня. За цим буде стрімке зростання цін на «чорне золото» до позначки $150 за барель. Збільшення середніх цін майже вдвічі (порівнюючи з 4 кв. 2021 р.) скоротить світовий рівень ВВП на 1,6 %. А також спричинить зростання світової інфляції до 7,2 %.
На тлі всієї ситуації криптовалютний ринок у власних очах інвесторів виступає певним островом надії. Майданчики використовуються для конвертації різних активів із метою збереження та примноження. Як правило, зростання популярності захисних активів викликає тиск на валюти країн, що розвиваються. Однак питання регулювання криптовалютного ринку все ще не вирішені, через що ми спостерігаємо періодичні сильні просідання.
Коронавірус не відступає і, схоже, принесе ще більше проблем. Справа в тому, що на тлі загальної ізоляції серед молоді зростає рівень тривожності та депресії. А діти зі сільських районів найбідніших країн втратили доступ до шкільного харчування, яке для багатьох є основним джерелом їжі.
