IPO компаній — можливості і перспективи

Популярною організаційно-правовою формою в умовах ринкової економіки є акціонерне товариство (АТ). Щоб фінансувати і свою початкову діяльність, і наступні проекти, АТ залучає ресурси за допомогою акціонування.

У світовій практиці акціонування передбачає створення широкого кола інвесторів, які вкладають кошти в АТ. Для цього ведуться активні торги акцій даного АТ на первинному, а при наявності ефективного використання вкладених коштів — і на вторинному фінансових ринках.

Більшість українських підприємств, випускаючи свої акції, користуються позабіржовими способами їх розміщення. Акції розповсюджуються шляхом приватної пропозиції. Такий спосіб не дозволяє залучити великі обсяги капіталу і визначити справжню ринкову ціну акцій. Тому в майбутньому підприємство може залучити додатковий капітал, розмістивши акції на фондовій біржі. Перша публічна продаж акцій називається ІРО.

Розбираємося в понятті

Поняття IPO (Initial Public Offering) є міжнародним і перекладається як «первинна публічна пропозиція». Термін не позначає вид цінних паперів, проте його відносять саме до акцій. Публічне розміщення в перший раз означає, що акції пропонуються всім бажаючим інвесторам, а компанія, в свою чергу, допускається до лістингу на біржі. Публічне розміщення може бути внутрішнім, коли процедура проходить всередині країни, і зовнішнім — якщо залучаються іноземні торгові майданчики.

Найчастіше IPO в Україні проводять, механічно застосовуючи західні методики без урахування місцевих реалій і вітчизняного законодавства. При цьому страждає результат. Фондовий ринок вимагає розробки власної правової та методологічної бази для активізації операцій з цінними паперами. Західні концепції інвестування повинні бути переосмислені. Те ж саме стосується банківських технологій. 

«Offering», в перекладі «пропозиція» (продаж), а термін «Initial» означає «первинне» — при цьому випускаються і реалізуються на біржі саме нові акції. Якщо говорити мовою українського законодавства: здійснюється додаткова емісія, згодом продається. Цим IPO принципово відрізняється від реалізації на зарубіжних ринках депозитарних сертифікатів.

«Public» перекладається як «публічне» і означає, що випущені акції пропонуються всім бажаючим. Цим IPO відрізняється від приватного розміщення, коли частку в компанії купують заздалегідь відомі інвестори. Відкритий продаж дозволяє продавцеві зробити діяльність своєї компанії максимально прозорою і відкритою. 

Після впровадження IPO приходять нові стандарти, коли необхідно публікувати звітність, підтримувати високий ступінь відкритості компанії, використовувати сучасні стандарти управління. Оскільки акції після розміщення починають котируватися на біржі і їх вартість змінюється щодня.

Щоб уникнути падіння вартості акцій, необхідно постійно підтримувати впевненість інвесторів в успішному майбутньому компанії. У разі приватного розміщення навпаки — можна демонструвати звітність лише обмеженому колу власників як до, так і після розміщення акцій.

Як відрізнити ІРО від інших видів розміщення акцій?

На практиці існують два співзвучних, проте відмінних за своїм значенням терміни: перший — Initial Offering, а другий — Primaring Offering, значення яких в перекладі звучить ідентично: «первинне публічне розміщення». І це може спричинити за собою деяку плутанину. 

Коли підприємство вперше в своїй історії розмістило цінні папери на біржі, така процедура називається Initial Public Offering (IPO). Однак якщо в момент виходу на IPO юридична форма підприємства не передбачала наявності акціонерів (наприклад, партнерська форма) і весь дохід (залучений капітал) надходить на баланс підприємства, то воно називається Primaring Public Offering — (PРO). Якщо на ринок надходять раніше випущені акції, що перебувають у власності, і саме їх власники, а не підприємство, отримують дохід від реалізації пакету акцій, то така процедура називається вторинним розміщенням (Secondary Publiс Offering — SPO). Слід зазначити, що в процесі IPO на фондовій біржі паралельно можуть звертатися акції як нового, так і основного випуску (PPO+SPO).

IPO слід трактувати як первинну публічну, без обмежень з допуску інвесторів, пропозицію акцій на спеціально організованій біржі. IPO є ефективним джерелом залучення капіталу через фондовий ринок, і якщо підприємство готове скористатися ним, це підтверджує досягнення достатнього рівня інформаційної та публічної відкритості, стійке зростання фінансових показників, відповідність рівня корпоративного управління прийнятому стандарту і наявність довгострокової стратегії розвитку бізнесу.

Публічне розміщення як інвестиційний контракт на ринку капіталу (у вузькому розумінні) — це пропозиція акцій підприємством-емітентом або/та акціонером-продавцем необмеженій кількості інвесторів.

Публічне розміщення акцій в якості поняття процесу (в широкому розумінні) — це сукупність дій, що відбуваються поетапно, починаючи з моменту підписання договору про надання послуг з організації розміщення і до кінцевих дій з підтримки ціни акцій. З цієї точки зору пропозиція і відкрите (публічне) розміщення своїх цінних паперів — основні завершальні етапи IPO.

Цілі і особливості ІРО 

Для формування правильного розуміння ІРО визначимо невід’ємні риси цього явища: 

• при проведенні IPO продавець акцій, тобто компанія, отримує грошовий еквівалент їх вартості, тобто це спосіб отримання в управління капіталу підприємством або власником;
• організатори такого розміщення навмисно не встановлюють будь-яких обмежень з придбання акцій: IPO передбачає можливість участі всіх бажаючих;
• як результат розміщення у підприємства з’являються десятки, а то і сотні нових приватних інвесторів, тобто ІРО пов’язано з переорієнтацією колишньої приватної компанії в відкриту або публічну форму;
• створюється організований ринок акцій, тобто ІРО тягне за собою лістинг на певній фондовій біржі (у разі розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України). 

Цілями проведення ІРО є: 

1. Перша і основна — залучення значного обсягу капіталу в грошовій формі на довгостроковій основі. На думку експертів, розвинені країни зі стабільним зростанням економіки мають співвідношення залученого капіталу на біржах і валового національного доходу більше 2%. Україна поки не належить до цих країн. 
2. Друга мета ІРО — об’єктивна оцінка ринкової вартості підприємства. Основними параметрами відмінності останньої є наявність інструментів регулювання ринку, організованих корпоративних відносин, вільного і відкритого доступу інвесторів і висока здорова конкуренція. Тобто повна відсутність тиску на ціни і ринкові закони, невикористання внутрішньої (інсайдерської) інформації і усунення можливостей монополізації ринку.
3. Позиціонування виходить на ІРО компанії як відкритого публічного інституту — третя мета ІРО. Первинне розміщення акцій говорить про те, що управління господарською діяльністю в компанії відповідає стандарту, була організована повна інформаційна прозорість і у компанії є стратегічне планування напрямки розвитку бізнесу. Крім того, ІРО свідчить про те, що діяльність конкретної компанії підтримується суспільством.

Іншими специфічними цілями ІРО є:

• збільшення ринкової капіталізації підприємства;
• підвищення статусу і репутації бізнес-напрямки;
• захист від загрози поглинання;
• неможливість проведення націоналізації компанії;
• зміна структури і стандартів управління та освоєння нових фінансових ринків.

Висновок: ІРО може стати актуальним джерелом фінансування

Довгострокові капіталовкладення в український бізнес необхідні для стабільного зростання економіки та підвищення інвестиційного іміджу країни. При цьому ринок первинного розміщення стане одним з нових і перспективних способів інвестування як національного, так і іноземного капіталу. IPO в усьому світі вже є одним з найбільш вигідних інструментів фінансування бізнесу як з точки зору вартості фінансових ресурсів, так і активізації та раціоналізації бізнес-процесів в компанії, підвищення корпоративної та ділової культури. 

Досвід останніх років показує, що успішне ІРО все менше залежить від випадку і вдалої маркетингової кампанії, а все більше — від ретельної підготовки, розуміння суті бізнесу і законодавчих вимог.

Для стимулювання використання IPO і підвищення результативності IPO українських емітентів слід грунтовно змінити нормативну базу. Формулювання на законодавчому рівні його поняття і цілей сприятиме однозначному розумінню цього явища, уникненню плутанини при його застосуванні, встановлення однакових і зрозумілих правил гри як всередині України, так і за її межами. Все це повинно підвищити інтерес зовнішніх інвесторів як до самих компаній безпосередньо, так і до українського фондового ринку в цілому і сприяти появі внутрішніх інвесторів.