ЦБТ Центр біржових технологій

Бізнес на дастанційці: тимчасове явище чи початок нової епохи

Експерти впевнені, що після нинішнього карантину ставлення до дистанційної роботи в українських роботодавців і працівників кардинально зміниться.

Країна перейшла на віддалену роботу. Білі комірці засіли за домашні ноутбуки та планшети, менеджери з інтернет-магазинів і служб доставки зайняли позиції вдома, фітнес-тренери організовують онлайн-тренування, дієтологи активізувалися в пропозиціях онлайн-марафонів. Не виходячи з дому, працюють програмісти, юристи, бухгалтери, журналісти і багато інших.

Віддалена робота не для всіх

На віртуальну роботу перейшли працівники мистецтва в усьому світі, і Україна не стала винятком. Музеї та театри доклали всіх зусиль, щоб їх відвідувачі і глядачі провели свій карантин культурно. Так, про те, що на час карантину відкривається доступ до архівних записів вистав, оголосив театр імені Франка, перейшла в онлайн Національна опера України, а раніше з’явилася можливість прогулятися онлайн виставковими залами Музею Ханенків.

“Звичайно, віддалена робота доступна не для всіх, – зазначив у розмові з порталом “Коментарі” директор по країнах Східної Європи компанії World Staff Віталій Михайлов. – Не можуть перейти на віддалену роботу лікарі, водії транспорту, робітники заводів і фабрик, які стоять біля верстата або працюють на конвеєрі і багато інших. Для кого дистанційка реальність – так це для офісних співробітників. Достатньо лише вирішити кілька технічних моментів: телефонний зв’язок, доступ до інтернету, доступ до бази даних, можливість перевести переговори, наради, конференції і т. д. в режим онлайн. Все це вимагає часу і грошей, але це цілком можливо”.

За оцінками Віталія Михайлова, на віддалену роботу тільки в столиці перейшли не менше сотні тисяч співробітників. Враховуючи, що в Києві працюють 1-1,2 млн осіб, в офісах з них працює не більше третини, тобто 300-400 тисяч. З них близько третини мали можливість перейти на дистанційну роботу. При цьому велика частина людей сидить у вимушених відпустках, часто неоплачуваних.

Віддалена робота: як бізнес виходить з положення

“Із закриттям метро і переходом роботи громадського транспорту на “пропускний режим”, бізнес зіткнувся з тим, що співробітники фізично не можуть дістатися на роботу, – каже Віталій Михайлов. – У цих умовах роботодавці бачать кілька виходів із ситуації.

Одні – і їх не так вже багато – продовжують платити людям зарплати, навіть незважаючи на те, що бізнес зупинився. Тут питання в запасі міцності – у когось він місяць-два, у когось – три, а у когось, може, й тиждень.

Інші скоротили ставку, і їх теж можна зрозуміти. Роботи трохи, клієнтів немає, тому компанії переходять на скорочений робочий день і, відповідно, скорочують оклади. Після переведення на півставки людина і отримує вдвічі менше – умовно кажучи, 10 тисяч гривень замість 20 тисяч.

Третій варіант – це відпустка без збереження заробітної плати. Згідно з чинним КЗпП, будь-який найманий працівник може взяти таку відпустку на 15 календарних днів. Але з 18 березня у зв’язку з карантином вступила в силу поправка, згідно з якою термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк 15 календарних днів, встановлений законодавством”.

До речі, продовжує експерт, за законом ця відпустка – справа суто добровільна. Компанія не може видати наказ і відправити всіх у відпустку без збереження заробітної плати, така відпустка може бути надана виключно за заявою працівника. Також на період карантину відпустку можуть брати батьки з дітьми, поки вони не ходять в дитячі установи.

Двадодаткові тижня завдяки віддаленої роботи

У той час як світ поступово переходив на віддалену роботу, а психологи і фахівці з тайм-менеджменту переконували, що на удаленке ефективність більшості співробітників тільки зростає, українські роботодавці не поспішали збільшувати дистанцію з підлеглими. Багато хочуть бачити співробітників в робочий час на робочих місцях, впевнені в тому, що за персоналом потрібен “око та око”, інакше працювати ніхто не буде.

“Ефективність праці – це дуже важливий фактор, і повноцінно працювати з будинку зможуть ті, у кого лімітований обсяг завдань, є чіткий список завдань на виконання, суворі дедлайни, – міркує аналітик “Центру біржових технологій” Максим Орыщак. – На жаль, можливо, що, працюючи з дому, співробітник почне зривати терміни здачі робочих завдань. Далеко не кожен зможе балансувати між домашніми справами, домашніми звичками і потребою імплементувати робочі завдання в цей розпорядок дня”.

Проте світ змінюється, і каже Орыщак, не виключено, що часткове зміна трудових умов після карантину можуть розглянути. Для компаній IT-сектора ідея працювати віддалено не нова, і саме тому тут є велика кількість фрілансерів.

Тим не менш, вважає експерт, кардинальної зміни структури роботи компаній чекати не варто, так як ментально українці звикли до заведеним порядків: на роботі – працювати, вдома – відпочивати. Тому для багатьох робоча атмосфера вдома в повному обсязі просто неможлива. Психологічно потрібна буде величезна перепідготовка і, можна прогнозувати, що в найближчому майбутньому з’явиться велика кількість нових коучів і курсів на тему “Як не прокрастинувати, працюючи віддалено”, тощо.

У той же час Віталій Михайлов впевнений, що сьогодні ми стоїмо на порозі нової епохи”. Після карантину вітчизняний ринок праці стане зовсім іншим, і ставлення до віддаленої роботи однозначно зміниться як у роботодавців, так і працівників.

“Нарешті українські компанії, які довгі роки намагалися уникати таких методів організації праці, побачать всі плюси дистанційки: ефективність не падає, а часом навіть і зростає, витрати зменшуються, в тому числі і на оренду, – каже Михайлов. – Дистанційна робота дозволяє перейти компаніям в менші офіси, де залишаться тільки люди, які безпосередньо спілкуються з клієнтами або ті, які продовжують виписувати паперові документи і ставити мокрі печатки. У той же час менеджери, прес-служби, піарники, бухгалтери і т. д. можуть працювати віддалено”.

Що стосується співробітників, то, каже експерт, багато хто, спробувавши дистанційну роботу, просто не захоче повернутися до колишніх умов праці.

Михайлов пропонує зробити нескладний розрахунок. На роботі офісний працівник в середньому проводить не менше 9 годин, адже українські компанії додають до 8-годинного дня година на обід. У великих містах 2-3 години на день витрачається на дорогу на роботу і з роботи. Додамо сюди ранкові збори на роботу: одяг, макіяж, деякі ще й обіди з собою з ранку пакують. Увечері після приїзд додому потрібно хоча б півгодини, щоб “відійти” від дороги, причому незалежно від того, їхав чоловік у тисняві метро або стояв в пробках на особистому автомобілі.

“Працюючи вдома, ми витрачаємо на роботу 8, нехай 9 годин, і, таким чином, як мінімум 4 години щодня вивільняються, – продовжує підрахунки Михайлов. – На місяць отримуємо більш 80 “зайвих” годин. Тобто, враховуючи, що у нас 40-годинний робочий тиждень, віддалена робота дає нам два додаткових робочих тижні життя”.

Джерело