На час дії воєнного стану гарантії за депозитами громадян поширюються на всю суму вкладів. Але є нюанси
Де під час війни вигідніше зберігати гроші.
Війна Росії проти України принесла низку несподіванок. По-перше, повністю провалився бліцкриг із захоплення Києва за три дні, по-друге, українська банківська та фінансова системи вистояли. Більше того, як показує статистика НБУ, кошти громадян на банківських рахунках та депозитах у гривні зросли на 67 млрд грн, а у валюті скоротилися лише на 85 млн доларів або на 2,5 млрд грн. Тобто населення довіряє як державі, так і банкам.
На період воєнного часу держава взяла на себе обов’язок гарантувати 100% депозитів населення у банках.
“Сьогодні” з’ясовували, де під час війни вигідніше зберігати гроші – у банку чи облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП).
Гроші повертаються до банків
Причини приросту коштів на рахунках населення експерти пояснили відразу декількома факторами. По-перше, кілька місяців перед війною українці активно накопичували готівку. Це була підготовча дія, типу, збору тривожної валізки. Але після того як громадяни переконалися, що банківська система працює у звичному режимі, вирішили повернути кошти на рахунки, адже тримати готівку у неспокійний час – небезпечно вдвічі.
“Доки триває фінансова підтримка України в період війни, а банки зберігають робочу активність – їхніми послугами варто користуватися. Зберігати гроші вдома менш безпечно. Саме цей фактор є причиною, що населення країни відносить гроші з дому та кладе на банківські рахунки. Питання безпеки зараз стоїть гостро і при руйнуванні житла, або у разі крадіжки у квартирі, людина завжди зможе дістати свої гроші у банку”, – пояснює “Сьогодні” аналітик компанії “Центр біржових технологій” Максим Орищак.
Класти готівку на рахунки почали й ті, хто зібрався виїжджати за кордон у другій хвилі біженців. Річ у тім, що в сусідніх країнах було досить складно обміняти готівкову гривню на місцеву валюту за прийнятним курсом. Якщо ж гроші лежать на гривневому рахунку, то карткою можна розплачуватися за кордоном за фіксованим курсом.
Також українці стали менше знімати кошти зі своїх поточних рахунків. Військові вже отримали перші зарплати, але витратити їх на передовій немає можливості, а отже, вони лежать на рахунках у банках і ці кошти теж потрапили до статистики НБУ.
Депозит чи ОГВЗ: у чому відмінність
Донедавна відмінності між ОВДП та банківськими депозитами були суттєвими. Але після того, як держава запровадила 100% гарантії щодо банківських вкладів на період воєнного стану, відмінностей поменшало.
Про те, що таке депозит, думаємо, говорити немає сенсу. А ось із механізмом ОВДП, найімовірніше, знайомі далеко не всі.
ОВДП – це цінні папери, які номіновані у гривні, доларах та євро, власники яких отримують за ними купонні виплати – це аналог виплати відсотків за депозитами. Головна відмінність від депозиту полягає в тому, що такі цінні папери доводиться купувати через посередників (банки або фінансові компанії), дохід, отриманий за ними, не оподатковується, а кошти спрямовуються не на кредитування бізнесу, як у випадку з депозитами, а на фінансування держбюджету.
“За депозитами ставка 10-12% річних прибутковості у гривні. Терміном на 6 місяців ставка прибутковості в національній валюті складе 6-12%. Прибутковість за ОВДП незначно відрізняється від депозитів: залежно від терміну обігу можна заробити від 10,5% до 13,25% річних у гривні та від 2,5% до 3,5% річних – у валюті”, – каже Максим Орищак.
Щоправда, через те, що громадяни не можуть купити через посередників, доводиться платити низку комісій:
за відкриття спеціального рахунку у цінних паперах (від 1000 грн.);
комісію при купівлі чи продажу ОВДП (0.05%-0.1%, але не менше 300 грн);
щомісячну комісію зберігачеві за ведення вашого рахунку (від 100 грн. на місяць).
Через це вкладати в ОВДП є сенс суми від 300-500 тисяч гривень. Інакше весь підвищений прибуток з’їдять комісії.
Експерти кажуть, що навіть у воєнний час відкривати депозити чи купувати ОВДП – це добрий спосіб диверсифікувати свої заощадження. Але треба розуміти, що рівень ризику залежатиме від результатів воєнних дій.
“Ті, хто вже має готівкові накопичення, заощадження у криптосекторі, і зараз хочуть розподілити ризики, розмістивши кошти в Україні – правильно роблять, що відкривають депозитні рахунки та купують ОВДП. Але всі ми розуміємо, що зараз це вкрай невеликий прошарок населення з великими сумами накопичень. При цьому ризики форс-мажору у вигляді падіння банківського сектору за підсумками війни – очевидні. Інше питання, що ситуація складається таким чином, що немає прогнозів щодо завершення війни”, – каже Максим Орищак.
За його словами, ризики під час війни є за будь-якого виду інвестування. Держава може відстрочити виплати за ОВДП, а банк може збанкрутувати вже після скасування воєнного стану, коли 100% гарантії по вкладах вже не працюватимуть.
“Ризики дефолту також присутні, однак у наш час багато патріотично налаштованих громадян країни не думають про свої інвестиції тільки з погляду збагачення. Попри гарантії держави щодо ОВДП, через очевидний потенціал девальвації гривні та різкий інфляційний тиск, який на нас чекає після війни, можуть бути перебої з виплатами. Це потрібно розуміти та враховувати такий ризик”, – каже Максим Орищак.
