ЦБТ Центр біржових технологій

На шляху до ЄС: як зміниться життя українців після вступу в Євросоюз

Після адаптації українського законодавства до європейського громадянам відкриються певні перспективи, якими потрібно буде скористатися.

Розповідаємо, що зміниться, коли Україна стане повноцінним членом ЄС.

Минулого тижня Україна набула статусу кандидата в члени Євросоюзу. Експерти кажуть, що нас чекає важкий і довгий шлях – треба адаптуватися до вимог ЄС та провести всі необхідні реформи. Причому найближчим часом нам буде не до євроінтеграції – країна вирішуватиме воєнні завдання та готуватиметься до складного опалювального сезону. Тому до повноцінного вступу в ЄС може минути не один рік.

“Сьогодні” разом з експертами з’ясовували, як зміниться життя простих громадян щодо фінансового та економічного добробуту, коли наше законодавство буде адаптоване до європейського й Україна стане повноцінним членом ЄС.

План на 7 років

Після того, як Україна отримала статус кандидата в члени ЄС, багато чиновників і політиків виступили з оптимістичними заявами про перспективи, що відкриваються перед нашою економікою.

За що ми любимо Україну

Зокрема, прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що навіть під час війни українські бізнесмени матимуть змогу брати участь у програмах та ініціативах ЄС. Наша країна стане привабливішою для інвесторів, а підприємці відчують себе захищенішими. Крім того, у нас з’явиться доступ до фінансової допомоги для країн, які готуються до вступу до ЄС, – йдеться про гранти, інвестиції та технічну допомогу. Окрім того, український бізнес отримає спрощений доступ на ринок ЄС.

Водночас експерти центру “CASE-Україна” кажуть, що доки Україна не стала членом Євросоюзу, буде чинна Угода про асоціацію та Угода про вільну торгівлю з ЄС.

“Квоти та обмеження на українську продукцію залишатимуться після отримання кандидатства. Однак український уряд може використати найближчий рік, поки скасовано мито, для переговорів та перегляду умов торгівлі – такий варіант передбачено в Угоді про асоціацію”, – пояснюють експерти.

Паралельно з цим у ЄС відстежуватимуть питання верховенства права, судової реформи та антикорупційної політики. Саме через ці проблеми Данія та Швеція відмовлялися підтримувати Україну.

За оптимістичним сценарієм, якщо Україна не саботуватиме реформи, вступити до ЄС ми зможемо у 2029 році.

Що зміниться для громадян

Багато хто думає, що після вступу в ЄС все наше життя кардинально зміниться. Часто чуються заклики запроваджувати на території України євро замість гривні. Експерти кажуть, що багато країн не поспішають це робити навіть через багато років після вступу в Євросоюз. Власна валюта допомагає збалансувати економіку. На євро досі не перейшли Польща, Угорщина, Чехія, Румунія, Данія та інші скандинавські країни.

“Розмови про перехід на євро почалися ще в 2014-2016 роках. Якби це сталося тепер, то це закінчилося б колапсом державних фінансів та банківської системи. Усі місяці війни уряд на плаву утримував наш Нацбанк. Емісійні рішення не працюють на довгий строк, але короткостроково це був єдиний можливий порятунок”, – пояснює заступник директора “Центру економічної стратегії” Марія Репко.

Позитивними рішеннями можна вважати те, що на шляху до ЄС мають зміцнитись банківські гарантії в Україні. У разі банкрутства фінустанови мають компенсувати вкладникам суму до 100 тисяч євро.

Одночасно, найімовірніше, буде посилено контроль за обігом коштів громадян і за грошові перекази на більш-менш великі суми доведеться звітувати перед банком чи податковою. Також, очевидно, будуть обмежені суми покупок у магазинах за готівку.

Також може бути дещо ускладнене податкове законодавство. Наприклад, у нас посилки в Україну з товаром вартістю менш ніж 150 євро не оподатковуються. А в Європі за них доводиться платити ПДВ. Мито у нас і в Європі стягується за одним принципом – на товари від 150 євро.

Для українців відкриється ринок праці у Європі. Після вступу в ЄС можна буде шукати роботу в будь-якій країні Євросоюзу. Але з розкритими обіймами нас там не чекатимуть – на європейському ринку праці досить висока конкуренція.

“Населення України не є якимось унікальним, оскільки людей зі схожим рівнем розвитку та навичок у країнах ЄС досить. Знайти роботу можна буде так само, як і зараз, за наявності освіти, досвіду, дипломів про високу кваліфікацію. Як і раніше, потрібні будуть лише найкращі з найкращих. Усі інші зароблятимуть усередині України”, – розповідає “Сьогодні” аналітиканалітик компанії “Центр біржових технологій”  Максим Орищак.

Довгий шлях

Експерти, однак, закликають не думати, що ці норми швидко імплементують. Очевидно, найближчим часом ми не матимемо жодних змін.

“Україна навіть не наблизилася до стадії вступних переговорів. Для того, щоб обговорювати умови вступу, потрібно розуміти законодавчу процедуру”, – пояснює Максим Орищак.

Згідно з базовими документами Євросоюзу, процедура вступу до спільноти складається з трьох етапів.

“Перший – країна подає офіційну заявку на вступ до ЄС, яку оцінює Єврокомісія. У разі позитивного висновку лідери всіх країн Євросоюзу мають одноголосно схвалити на саміті надання державі статусу країни-кандидата”, – продовжує Орищак.

На другому етапі розпочинаються переговори про вступ у ЄС. На них визначають найпроблемніші сфери з усіх у житті країни, на цій підставі формулюють так звані глави переговорного процесу – зазвичай їх буває від 10 до 30. За кожним розділом країна має максимально наблизити своє законодавство до норм ЄС.

“Третій етап – Єврокомісія оцінює результати виконання всіх визначених у ході переговорів умов. У разі задоволення вимог скликають саміт ЄС, на якому всі країни-члени одностайно мають підтримати вступ держави до своїх лав”, – каже Максим Орищак.

За його словами, в умовах війни необхідні глибокі трансформаційні процеси не вдасться провести за кілька місяців.

“Серед них – зруйнована інфраструктура країни, недоліки у правовій базі, повсюдна корупція та той факт, що значна частина економіки живе в умовах, де домінують неефективні державні підприємства чи олігархи”, – каже експерт.

Найпроблемніші моменти

За словами експерта, на цьому етапі питання валютного ринку не стоять на першому місці, але будуть серед важливих у дальшій перспективі. Переходити на євро обов’язково Україні не доведеться, але це можливо. Найважливішими є реформи, які наша країна не проводить останніми роками.

“Протягом 2020-2021 років наша країна не могла вчасно отримати кредитну допомогу від МВФ саме на підставі того, що не згодна була віддати кермо управління зовнішнім фахівцям. Однією з умов надання траншу була боротьба з корупцією, зменшення ролі держави та корпоративних інтересів в економіці”, – продовжує Максим Орищак.

Чи можна прискорити процес

Експерти кажуть, що кожен етап процедури вступу до ЄС триває кілька років, проте траплялися й винятки. Найшвидше переговори про вступ завершила Фінляндія – лише за два роки (з 1993 по 1995 рік).

“Україна також зможе піти за прискореною процедурою за умови, що наша аграрна країна стане донором харчових продуктів для інших країн ЄС, узгоджуватиме свої зовнішні торговельні рішення з правлінням ЄС”, – вважає Максим Орищак.

Власне, вступ до ЄС – це офіційна втрата своєї незалежності. З іншого боку, всередині Євросоюзу буде досить висока конкуренція з іншими країнами.

“Українські товари в країнах ЄС як додатковий конкурент не потрібні. Тому чекати на неймовірне “відкриття вікна в Європу” через вступ до ЄС не доводиться. Розвиватися зможуть переважно аграрні підприємства, тому якщо говорити про перспективи на 10 років, то саме цей напрямок слід вибирати на етапі здобуття освіти та започаткування бізнес-активності”, – резюмує Максим Орищак.

Джерело