ЦБТ Центр біржових технологій

Обміняти чи інвестувати? Що робити з грошима під час війни

Розповідаємо, як та де зберігати кревні, аби не втратити все до копійки

Є кілька способів інвестицій.

Війна в Україні розділила наше життя на “до” та “після”, багато хто втратив усе в буквальному розумінні: житло, рідних, шанс на безхмарне майбутнє. Комусь пощастило – він вибрався з “пекла” і тепер ламає голову, як не втратити те, що нажите чесним трудом.

“Сьогодні” розповість вам, що робити з готівкою під час війни.

Наприклад, одним із найпопулярніших фінансових інструментів, який працює на перемогу та допоможе вберегти особистий капітал, є інвестиції в ОВДП. Міністерство фінансів вже залучило до державного бюджету за допомогою військових облігацій майже 30 млрд грн, тобто кожна шоста гривня – від простих українців.

Однак інвестиційний банкір Тарас Козак розповів “Сьогодні”, що військові облігації випущені, власне, не для того, щоб громадяни заробляли кошти під час війни.

Радше їхня мета полягає в тому, щоб за підтримки громадян, бізнесу, банків допомогти державі перемогти в цій війні. Це такий собі варіант як “дайте кошти армії зараз, а потім держава поверне ці кошти з відсотками”, – сказав він.

Дохідність гривневих ОВДП – 11% річних, якщо робити вкладення більш ніж на рік, і 10% – якщо купувати короткострокові цінні папери на 1-3 місяці. Купувати також можна валютні облігації. Ставка за ними коливається від 3 до 4 відсотків річних. Перевагою військових ОВДП є те, що держава стовідсотково гарантує повернення коштів. Це в наш складний час – важливий захист інвестиції, а головне – надійна фінансова підтримка Збройних сил.

Банківський депозит

Як зазначають в НБУ, за березень банківські вклади українців зросли на 18%. Кошти простих громадян переважно акумулюються на гривневих рахунках. Це найпопулярніший нині вид заощаджень. Мінімальна сума вкладу в більшості банків не перевищує тисячі гривень. Покласти гроші під відсотки можна з дому. Достатньо зайти в мобільний додаток.

У коментарі “Сьогодні” асоційований експерт “CASE Україна” Євген Дубогриз розповів, що банківські депозити – це тепер єдиний абсолютно безпечний інструмент заощаджень.

Через 100-процентну гарантію повернення коштів населення державою, тепер не лише для вкладників Ощадбанка, а взагалі для всіх банків. Причому навіть у випадку визнання банка неплатоспроможним – а такі ризики, звичайно, є для окремих банків, – сказав він.

У разі банкрутства банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодує з персонального рахунку все до копійки. Раніше повернення грошей клієнтам неплатоспроможних банків обмежувалось сумою не більш ніж 200 тисяч гривень. Стовідсоткове відшкодування уряд обіцяє під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його скасування. Тож гроші в українських банках захищені.

Банки почали знижувати відсотки за строковими депозитами. А на кошти до запитання, поточні рахунки багато банків перестали нараховувати відсотки. Це зрозуміло: ризику втратити кошти, вкладаючи їх у банк, тепер немає. Що менший ризик, то менший відсоток, – розповів Євген Дубогриз.

Наразі пропонують вкладати гривневі депозити на рік під 4-11%. Прибутковість залежить від облікової ставки Національного банку. Нині вона становить 10% річних. Є ймовірність, що цього року ставку підвищать. Таким чином регулятор стримуватиме неминуче зростання споживчих цін. Втім, така ситуація на руку вкладникам, адже потягне за собою зростання доходу за депозитами.

Альтернатива банкам

Українці можуть відкривати депозити не лише у банках. Таку можливість пропонують і кредитні спілки. У таких фінустановах ставки за депозитами в середньому 12-15% річних.

Проте такі кошти не захищені державою. У разі банкрутства спілки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відшкодує ні копійки. Винних, особливо під час війни, знайти не вдасться.

Інвестиція в насущне

Через війну їжа стрімко дорожчає як в Україні, так і в усьому світі. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зафіксувала, зокрема, зростання цін:

на хліб пшеничний – на 28,5%;

хліб житньо-пшеничний -12,5%;

крупу гречану -25,5%;

макаронні вироби – 24,5%;

олію соняшникову – на 11,9%;

цибулю ріпчасту -27,2%.

Найімовірніше, через війну українські аграрії зберуть менший врожай, ніж у попередні роки. Тож купити їжу “на чорний день” – непогана інвестиція. Йдеться про товари тривалого зберігання. Втім, тотальне скуповування продуктів недоцільне в період війни. Запаси можуть бути знищені ворогом, а в разі активних бойових дій вам доведеться евакуюватись.

Тож фінансисти радять:

за наявності доходу продовжувати накопичення в гривні, оскільки продажу валюти нині немає;

переважну більшість грошей тримати на картці, її простіше сховати від окупантів та мародерів;

якщо можна, інвестувати у військові ОВДП.

Що буде з курсом гривні після війни?

Попри війну, Національному банку України вдалося втримати курс гривні до долара на прийнятному рівні. Усе завдяки вчасним та оперативним заходам.

А яким буде курс після війни, залежатиме від темпів, з якими НБУ відкриватиме валютний ринок, та можливостей здійснювати валютні інтервенції. Очікувано тривалий час залишатимуться суворі обмеження.

Будуть і обмеження на рух капіталу:

на виплати дивідендів та процентів;

повернення прямих та портфельних інвестицій;

грошові перекази.

Іноземна валюта залишатиметься на ринку в дефіциті, і НБУ проводитиме інтервенції з її продажу. Обсяги залежатимуть від обсягів допомоги міжнародних партнерів України.

Раніше аналітик компанії “Центр біржових технологій” Максим Орищак розповів, що ситуація на валютному ринку України наразі стабільна. Для українців за кордоном усе якраз навпаки.

Джерело