ЦБТ Центр біржових технологій

Війна та гроші. З якими проблемами стикаються клієнти українських банків

Експерти розповіли, як після війни можуть змінитися фінансові звички українців

Як працюють банки під час війни.

Війна Росії проти України призвела до того, що у громадян навіть на підконтрольних територіях виникли фінансові проблеми. Багато банків закриті, а команди фінустанов, які сильно поріділи, просто не справляються з усіма запитами клієнтів.

“Сьогодні” розбиралися, з якими проблемами найчастіше стикалися клієнти банків, а також, як зміняться фінансові звички громадян після війни.

Закриті відділення

Найскладніше після початку бойових дій, мабуть, довелося пенсіонерам, які так і не навчилися користуватися новими банківськими технологіями. Найчастіше вони мають старі кнопкові телефони, тому користуватися спеціалізованими програмами не можуть, а “смартфонів від Зеленського” через війну вони так і не дочекалися.

“Відділення “Ощадбанку”, в якому я отримувала пенсію, біля мене закрилися. А в березні у мене закінчився депозитний договір, і я не змогла навіть прийти та переукласти його”, – скаржиться 82-річна киянка Алла Миколаївна.

За її словами, знімати гроші у банкоматі вона боїться – минулого року кілька разів той “ковтав” її картку та відмовлявся повертати. А тепер, якщо таке станеться, то їй ніхто не поверне карту.

“Вчуся платити карткою в магазині, але не кожен із них зараз приймає карти. Дехто каже, що не працюють термінали. Діти кажуть, щоб я зняла гроші на касі в магазині, але я не знаю, як це зробити. Довелося просити сусідів дізнатися, де є працююче відділення та йти туди пішки. А для мене це складно – йшла кілька годин в один бік, потім стільки ж у зворотний”, – продовжує пенсіонерка.

Швидше за все, саме проблеми пенсіонерів є наймасовішими. Люди не можуть користуватися новими технологіями і відійти від звичного для них алгоритму дії, коли знімають гроші в касі або банкоматі, а потім весь місяць живуть на них.

Низькі ліміти та заморожені суми

У тих, хто виїхав із країни, також багато скарг на банки. Ми переглянули деякі фінансові форуми та звернули увагу на такі проблеми:

Заморожування великих сум. Наприклад, під час розрахунків за гривневою карткою в євро спочатку списується сума на 1-2 грн більше, та був платіж коригується. Один із клієнтів розповів, що банк заморожував суму виходячи з курсу 34 грн за євро, а за день списував по 33 грн за євро. Тобто людина могла піти в мінус.

Ліміти з операцій. Майже всі банки запровадили власні обмеження зняття грошей у банкоматах там. При цьому одні дозволяли зняти валюту еквівалентом 10 тисяч гривень на день, інші – 30 тисяч на день. Але найбільше відзначився один із невеликих банків, який встановив такі добові ліміти: на покупки – 3 тис. грн, на перекази – 1 тис. грн, на зняття готівки – 1 тис. грн.

Заборона операцій із криптовалютою та електронними гаманцями. Протягом місяця після початку війни в Україні не діяло обмежень на придбання біткоїнів або виведення валюти на електронні гаманці. Щоправда, на форумах клієнти скаржилися, що банки часто забороняли проводити такі операції. І навіть після того, як НБУ ввів ліміт на них (дозволив операції на 100 тисяч гривень на місяць), не всім клієнтам дають змогу провести такі транзакції.

Незакриті кредити. Ще на одному із форумів знайшли історію, де клієнт скаржиться, що ще до початку війни погасив автокредит, а банк досі не зняв обтяження з його майна. Кредитних спеціалістів просто немає на роботі.

Припинення СМС-інформування. Ще одна цікава проблема вилізла у клієнтів банків, чиї картки закінчилися у лютому-березні. Здебільшого банки продовжили їхній термін дії на півроку, але тепер клієнти не отримують за ними СМС-інформування. У банках кажуть, що автоматично переключили цю послугу на нову картку.

Банки адаптуються

Експерти кажуть, що за умов війни банківська система з роботою справляється дуже добре.

“Банки не припинили функціонувати і не скоротили штат співробітників до нуля. Когось релокували і за допомогою якщо не фізичних відділень, де йде війна, то за допомогою роботи онлайн-сервісів проводять безготівкові рухи грошових коштів”, –  каже аналітик компанії “Центр біржових технологій” Максим Орищак.

Експерт звертає увагу на те, що багато банків скоротили комісійні збори і населення може майже в будь-якому магазині розплатитися за товари як раніше.

“Банки убезпечили сектор загалом за допомогою призупинення видачі кредитів. Це позитивний сигнал, тому що ризики неповернення коштів через форс-мажорні обставини наразі досягають 90%”, – каже Максим Орищак.

Що далі

Також ми поставили питання – чи зміняться фінансові звички українців після війни.

“Після війни звички середньостатистичних українців не зміниться – вони зберігатимуть існуючі накопичення вдома, у сейфах. Ті, хто зберігав гроші в банку на депозитних рахунках, у національній валюті, ймовірно, збережуть свої депозити, оскільки вигіднішої альтернативи не буде. Дохідність за вкладами у національній валюті, як і раніше, буде найвищою”, – каже експерт.

Якщо стануть актуальними ризики для долара США у світі, можна очікувати, що попит населення на долари намагатимуться збільшити шляхом високих ставок прибутковості.

“Але це вже буде програма співпраці України та Америки, а не лише інтерес України. Ризики для долара США у нашому розумінні – це скорочення попиту на американський долар у ЗВР світу. Зазвичай частка долара США у ЗВР світу становить понад 60%. Після війни у Україні, санкцій на адресу Росії та співпраці Росії з Китаєм ситуація може змінитися”, – резюмує Максим Орищак

Раніше ми писали про те, що буде з боргами під час та після війни. Про те, чи добудують житло девелопери та чи компенсують втрати українців, читайте тут.

Джерело