ЦБТ Центр біржових технологій

Платіжний баланс країни

Платіжний баланс країни

В сучасному світі складно знайти держави, яке б залишилося за рамками системи світового господарства. Але будь-яка міжнародна взаємодія, будь то економіка, політика чи культура, обов’язково знайде своє місце в грошових потоках. В кінцевому рахунку, вся діяльність країни за межами своєї території перетворюється в балансовий рахунок міжнародних операцій, інакше званий платіжним балансом.

Сьогодні глобалізація і глибоке взаємне проникнення національних економік вимагає від усіх учасників глобального ринку складання ясних і підкріплених фактичними даними платіжних балансів країн. Інакше їх ефективну участь в глобальній валютно-фінансовій системі може виявитися під великим питанням.

Структура платіжного балансу

Економіст Денем-Стюарт, автор терміну «платіжний баланс», застосовував це поняття в середині XVIII століття тільки до досконалим платежах. Сьогодні, на відміну від тих часів, платіжний баланс вичерпно агрегує всі види операцій з іноземними контрагентами по всіх активів, а саме:

  • матеріальним;
  • фізичним;
  • інтелектуальним.

Фактично, платіжний баланс сьогодні дозволяє оцінити масштаби, структуру і характер залучення конкретного державного утворення в світове господарство. Розміри валютних потоків за зовнішньоекономічними операціями, відповідно, називають платежами та надходженнями.

Створюючи платіжний баланс, використовують добре знайомий бухгалтерам підхід «Подвійна запис». При цьому цифри по кредиту рахунку підтягуються з експортних операцій, які залучають в країну потік валютних коштів. Ці цифри відображаються зі знаком «+». Дебетові суми фактично показують імпорт чужих товарів і закупівлю закордонних послуг, що фактично означає відтік валюти з бюджету, і показані зі знаком «-».

При «подвійного запису» будь-яка операція повинна бути присутнім два рази, по кредиту і дебету, а підсумкова дебетова і підсумкова кредитна суми – збігатися. Ціни, які відображаються в балансі – ринкові, тобто це фактичні ціни закупівлі або продажу цінностей.

На практиці застосовують кілька методик складання платіжних балансів, але найчастіше вдаються до подання, запропонованим МВФ. При цьому виділяється два основні розділи, що відображають торгове і фінансове утримання кожного зовнішньоекономічного дії. По суті, вони дзеркально відображають один одного.

Згідно з методикою МВФ, при експорті зростають вимоги до нерезидентів (знак «+») і зменшуються фінансові зобов’язання перед останніми (знак «-»). Запаси валюти в країні при цьому ростуть і дозволяють оплачувати імпорт.

Якщо ж валюти недостатньо, держава може перекрити потрібну суму за рахунок іноземних позик, які не є товарними операціями, але потребують майбутньому покритті експортом. Залучення зовнішніх позикових коштів означає зменшення розміру вимог до зарубіжних контрагентам за товарними операціями (знак «-») і зростання перед ними ж зобов’язань (знак «+»).

З цього логічно випливає структура платіжний баланс у вигляді двох базових розділів:

  • поточні операції
  • операції з капіталом і фінансовими інструментами.

Інші способи створення платіжного балансу, як правило, збігаються з тим, що запропонований МВФ. При публікації використовують або «нейтральну», або «аналітичну» форму подання. “Нейтральний” варіант показує поточний переміщення грошових мас, а також товарів і послуг в грошовому еквіваленті, як поточні операції. А капітальні трансфери відносять разом з іншими іноземними інвестиціями і фінансовими інструментами до операцій з капіталом. Головні недоліки такого уявлення:

  • не відбивається загальний підсумок економічної взаємодії між резидентами і нерезидентами;
  • немає чіткого уявлення, є конкретна сума самостійним елементом або додатковим, заради принципу «подвійного запису».

Аналітичне подання візуалізує сумарний підсумок всіх самостійних операцій серед резидентів і нерезидентів. А похідні операції показують дії, які робилися для приведення сумарного підсумку платіжного балансу до нуля, якщо є така необхідність. З цього підсумку можна судити про поточний характер національних економічних контактів з іншими державами.

к оглавлению ↑

Платіжний баланс України

Платіжний баланс України

До 1993 року зовнішньоекономічна діяльність України відображалася валютним планом і наступними балансами:

  1. торговим
  2. фінансових ресурсів.

17 вересня 1993 року Кабмін доручив НБУ формувати узагальнений платіжний баланс незалежної держави, що стало прямим наслідком відбувалися тоді геополітичних процесів на території колишнього Радянського Союзу.

«Концепція побудови банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу» визначила нову позицію України в глобальному співтоваристві країн і прийнята Правлінням НБУ в травні 1994 року.

В рамках цієї Концепції, платіжний баланс України складається як зведений статистичний звіт за конкретний часовий період, де показані зовнішньоекономічні операції її резидентів. Інформація для такого документа, як прийнято в міжнародній практиці, береться з:

  • банківської інформації про платежі резидентів і їх зарубіжних контрагентів;
  • дані про рух товарів за межі України;
  • дані від експортних і імпортних організацій, інвесторів, одержувачів іноземних грантів та інші деталі, які допоможуть скласти повну картину економічної активності країни поза своїми кордонами.

Так виглядає аналітична форма платіжного балансу України за перші три квартали 2018 року:

Платежный баланс Украины (аналитическая форма) за 2018 г. (млн. долл. США)
Статьи баланса I
квартал
II
квартал
III
квартал
IV
квартал
2018
всего
A. Счет текущих операций -568 -5 -2731 -1349 -4653
Баланс товаров и услуг -1976 -2022 -4042 -3452 -11492
Баланс товаров -2113 -2275 -4481 -4085 -12954
Экспорт товаров 10428 10782 10329 11803 43342
Импорт товаров 12541 13057 14810 15888 56296
Баланс услуг 137 253 439 633 1462
Экспорт услуг 3403 3887 4394 3984 15668
Импорт услуг 3266 3634 3955 3351 14206
Баланс первичных доходов 483 1108 378 1182 3151
Поступления 2787 2851 2940 3129 11707
Выплаты 2304 1743 2562 1947 8556
Оплата труда (баланс) 2723 2781 2840 2982 11326
Поступления 2727 2785 2844 2986 11342
Выплаты 4 4 4 4 16
Доходы от инвестиций (баланс) -2240 -1673 -2462 -1800 -8175
Поступления 60 66 96 143 365
Выплаты 2300 1739 2558 1943 8540
Баланс вторичных доходов 925 909 933 921 3688
Поступления 1226 1222 1252 1263 4963
Выплаты 301 313 319 342 1275
B. Счет операций с капиталом 2 -4 38 0 36
Чистое кредитование (+) / Чистое заимствование (-) (=A+B) -566 -9 -2693 -1349 -4617
C. Финансовый счет -294 -588 -1968 -4644 -7494
Прямые инвестиции (сальдо) -453 -644 -433 -833 -2363
Прямые инвестиции: активы -29 151 5 0 127
Прямые инвестиции: пассивы 424 795 438 833 2490
Портфельные инвестиции (сальдо) -525 58 -438 -1142 -2047
Портфельные инвестиции: активы 3 7 7 16 33
Портфельные инвестиции: пассивы 528 -51 445 1158 2080
Акционерный капитал 9 7 0 -25 -9
Долговые ценные бумаги 519 -58 445 1183 2089
Cектор государ­ственного управления 343 -171 574 1237 1983
Банки 133 -17 -7 -17 92
Другие сектора 43 130 -122 -37 14
Другие инвестиции (сальдо) 1743 266 -650 -2633 -1274
Другие инвестиции: активи 1125 450 811 -277 2109
Центральный банк 41 2 -6 -56 -19
Банки 205 6 381 -971 -379
Другие сектора 879 418 436 750 2483
Другие инвестиции: пассивы -618 184 1461 2356 3383
Центральний банк 0 0 0 0 0
Cектор государ­ственного управления -77 -24 -4 927 822
Банки -157 -323 -25 52 -453
Другие сектора -384 531 1490 1377 3014
Долго­срочные кредиты -111 140 712 379 1120
Кратко­срочные кредиты 70 7 271 8 356
Торговые кредиты -343 384 507 990 1538
Ошибки и упущения 🙁 1059 268 447 36 1810
D. Сводный баланс (=A+B-C) -272 579 -725 3295 2877
E. Резервы и связанные статьи (финансирование) -272 579 -725 3295 2877
Резервные активы -812 49 -1246 4170 2161
Кредиты МВФ -540 -530 -521 875 -716
  • без учета оккупированных территорий (Крыма, Севастополя, части Донбасса)

З квітня 1996 р публікується щоквартальне видання «Платіжний баланс України», в якому представлена інформація з економічної взаємодії резидентів з нерезидентами в грошовому еквіваленті, а також аналітичний аналіз ситуації з ЗЕД нашої країни. Крім того, в щоквартальнику можна знайти в експертних оцінках впливу на ЗЕД загальної економічної політики України.

к оглавлению ↑

Дефіцит платіжного балансу

В ідеалі сальдо платіжного балансу повинне бути нульовим для нейтрального уявлення. Тому для оцінки дій країни на зовнішньоекономічної арені оцінюють таке значення, як сальдо поточного рахунку. Якщо воно негативне, мова йде про дефіцит платіжного балансу, а якщо позитивне – про профіцит. При профіцит країна нарощує вимоги до іноземних контрагентам, а при дефіциті – зобов’язання (щоб покрити дефіцитну частина).

Відповідно, в першому випадку зменшуються зобов’язання перед іншими країнами, а в другому – вимоги.

Але не варто піддаватися спокусі однозначного трактування цього показника для всіх країн. Щоб правильно оцінити всю картину, потрібно враховувати рівень розвитку конкретної країни, ступінь і характер її залученості в міждержавні економічні відносини. Ні в якому разі не можна забувати і про економічну політику в цілому, яку проводить (або проводило) уряд в період, відповідний конкретному платіжному балансу.

Для країн, що розвиваються пасивний баланс говорить про слабку позицію в системі світового господарства. Дефіцит означає недостатньо активний приплив валюти в країну, не перекриває витрати валютних запасів на оплату імпорту. Профіцит, навпаки, відображає активність на зовнішніх ринках місцевих експортерів.

Для розвинених країн дефіцитний платіжний баланс повинен розглядатися виключно в загальному контексті політико-економічній ситуації як в самій країні, так і за її межами. Так, пасивний торговий баланс у Штатів в 1971 році відбивав не слабкість експортної діяльності, а бурхливу експансію на американський ринок західноєвропейських і азіатських конкурентів з технічно складними товарами (обладнання, побутова техніка і так далі). При цьому валюта, виручена за свої товари і послуги імпортерами, часто використовувалася для іноземних інвестицій все в ті ж Сполучені Штати.

Що стосується балансу послуг, то його стан показує ступінь розвитку зовнішньоекономічного напрямку в цьому секторі. У нинішніх умовах частка міжнародних послуг в загальній структурі руху грошових потоків постійно зростає, якщо країна активно розвиває економічні зв’язки з іншими державами-учасниками системи світового господарства.

Актуальний стан та динаміку платіжного балансу України можна знайти на сайтах НБУ і Мінфіну України. Так, за перші 10 місяців 2018 року було дефіцит балансу в розмірі $ 254 млн., При цьому платіжний баланс за жовтень був профіцитним на рівні $ 164 млн. Звуження дефіциту було досягнуто, в основному, завдяки відсутності великих обов’язкових виплат за попередніми урядовим позикам, а також росту надходжень від експорту сільськогосподарської продукції та збільшення прямих іноземних інвестицій.

Зведений баланс України за останні 20 років виглядає наступним чином:

Дефіцит торгового балансу означає

Отже, платіжний баланс країни дає багатий матеріал для оцінки поточної ситуації та планування власної інвестиційної активності на фінансових і валютних ринках. Регулярний аналіз динаміки національних платіжних балансів доповнює технічний аналіз, дозволяючи створити кілька сценаріїв розвитку і, як наслідок, власний план дій для всіх можливих прогнозів.