Кінцевою метою створення або участі в бізнесі є отримання прибутку. Ця аксіома справедлива рівною мірою і для фізичних, і для юридичних осіб. Прибуток, крім іншого, показує фінансову успішність підприємства. Тому все зацікавлені, будь то власники, акціонери, інвестори, бажають бачити позитивні показники бізнесу і, як наслідок, дивіденди.
Що таке дивіденди
Поняття дивідендів є відразу в декількох діючих законах України: Цивільному кодексі (ЦКУ, стаття 116), Господарському кодексі (статті 88 і 167), законах «Про господарські товариства» № 1576–XII (стаття 10) і «Про акціонерні товариства» № 514–VI (стаття 30).
Згідно перших трьох документів, дивіденди — це частина прибутку від діяльності суспільства, яку отримує його учасник. Для акціонерних товариств в законі №514 поняття дивідендів визначається як частина чистого прибутку, що виплачується акціонеру залежно від виду цінних паперів підприємства, що належать йому.
Все, що стосується податків на отримані дивіденди, регламентується Податковим кодексом України.
Кінцева сума дивідендів розраховується на основі чистого прибутку компанії, тобто тих грошей, які залишаються в сухому залишку після сплати всіх бюджетних зборів і інших обов’язкових виплат. Це найпоширеніша практика нарахування дивідендів, яка може поєднуватися з використанням попереднього нерозподіленого прибутку підприємства.
В акціонерних суспільствах існує ще два джерела нарахування дивідендів, які стосуються тільки привілейованих акцій. Це спеціальний фонд, що формується в рамках рішення НКЦПФР №1376, і резервний капітал АТ. Також законодавчо визначений виключно грошовий варіант виплати дивідендів в акціонерних товариствах. Обмеження накладається статтею №30 закону №514.
Для ТОВ і ТДВ грошова форма виплати є переважної, але не єдиною. Інші варіанти виплати дивідендів учасникам ТОВ або ТДВ можуть встановлювати загальні збори учасників, якщо з цим згодні 100% учасників товариства. Така можливість прописана в частини 2 статті 26 закону «Про товариства з обмеженою і додаткової відповідальністю» № 2275-VIII.
Форма виплати дивідендів інвесторам і власникам інших видів суб’єктів господарювання законодавчо не обмежена і визначається зацікавленими в цьому особами.
к оглавлению ↑Види акцій, що можуть випускатися і обертатися в Україні
Фактично акція — це документ, що підтверджує право власника отримувати дохід в вигляді дивідендів. В Україні випуск і звернення акцій регулюється законом «Про цінні папери та фондовий ринок». В рамках цього закону вони можуть бути:
- іменними;
- на пред’явника;
- привілейованими;
- простими.
Від виду акцій залежить, в тому числі, як і в якому розмірі будуть нараховуватися дивіденди. Привілейовані акції надають перевагу при отриманні дивідендів, але при цьому позбавляють своїх власників права брати участь в управлінні підприємством (якщо тільки в статуті підприємства не вказано інше). Прості акції подібних переваг не мають.
к оглавлению ↑Коли і як виплачуються дивіденди в Україні
Терміни і порядок виплат дивідендів встановлюється декількома видами документів:
- законами і підзаконними актами;
- установчими документами господарського суспільства;
- внутрішніми актами підприємства.
Так, питання виплати дивідендів в компаніях, серед власників якої є держава, регулюються статтею 11 закону «Про управління об’єктами державної власності» № 185–V і рішеннями Кабінету Міністрів.
Для акціонерного суспільства терміни і процедура виплати описані в статті, що вже згадувалася, — 30 закону №514. Детальніше процедура розписана в документі «Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів» НКЦПФР №391. Незважаючи на наявність подібних законодавчих документів, в статутних документах підприємства також повинні зачіпатися питання виплати дивідендів.
Рішення про саму виплату приймає вищий орган управління суб’єкта господарювання; як правило, це збори засновників або акціонерів. Нерідко між зацікавленими в отриманні цього доходу особами виникають спірні ситуації. Тому важливо знати, що спроби змусити господарське товариство до виплати дивідендів через суд протизаконні, про що існує відповідна постанова Вищого господарського суда.
Усе рішення, пов’язані з прибутком підприємства: розподіл, терміни і порядок виплати її частини тим або іншим особам — приймають загальні збори. В компетенції суду залишаються тільки дії, які можливо здійснити на основі рішення цих зборів (наприклад, стягнення дивідендів, якщо збори постановили розподілити частину прибутку на їх виплату).
Госптовариства з участю держави повинні вирішувати питання про виплату дивідендів до 1 травня наступного року, згідно закону №185. А виплачуватися ці суми повинні до 1 червеня року, наступного за звітним.
Дивіденди за привілейованими акціями АТ виплачуються щорічно, незалежно від того, наскільки успішним або неуспішним був рік. В випадку відсутності прибутку для цього використовується резервний фонд, про який говорилося вище. Ці витрати регламентуються статтею 30 закону №514, на їх здійснення закон дає півроку з моменту рішення зборами акціонерів про виплатиту дивідендів.
Для простих акцій частота виплати дивідендів законодавчо не регламентована. Точно також на розсуд самих власників і акціонерів віддається рішення про періодичність, терміни і розмір дивідендів на підприємствах інших форм господарювання.
к оглавлению ↑Якими податками обкладаються дивіденди в Україні
Поточним законодавством передбачено кілька варіантів оподаткування такого виду доходів, в залежності від одержувачів:
- фізособи, резиденти і нерезиденти сплачують 5% з дивідендів від підприємств — платників податку на прибуток і 9% — від платників єдиного податку і інститутів спільного інвестування;
- юрособи — резиденти сплачують податок на прибуток 18% і на нараховані їм дивіденди;
- дивіденди юросіб–нерезидентів піддаються подвійному оподаткуванню: спочатку це 18% податку на прибуток, а потім ще 15% податку з доходу нерезидента. Інша процедура оподаткування може бути передбачена договором між Україною і країною нерезидента.
Оптимальний варіант оподаткування в тієї або іншій ситуації повинен розраховувати фінансовий відділ або компанія, що надає бухгалтерські послуги одержувачу дивідендів.
Як купити акції в Україні
В Україні інвестувати в акції можна двома способами:
- через ліцензованого брокера;
- безпосередньо у продавця.
У першому випадку всю бюрократичну частину бере на себе посередник за певну комісію. У другому займатися купівлею-продажем і перереєстрацією прав доведеться самому покупцеві. Список та адреси ліцензованих торговців цінними паперами можна знайти на сайті НКЦПФР, а поточні котирування — на сайтах ПФТС або Української біржі. З початку 2018 року НКЦПФР дозволила купувати звичайним громадянам України акції не тільки вітчизняних, але і зарубіжних компаній.
